- швендяти
- [шве/н'д'атие]
-д'айу, -д'айеиш
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
швендяти — яю, яєш, недок., розм. Ходити туди сюди (перев. без певної мети, без потреби); тинятися. || Бродити, блукати де небудь. || Бувати де небудь з певною метою. || Повільно рухатися; іти, ходити, не поспішаючи. || до кого. Приходити до кого небудь. || … Український тлумачний словник
швендяти — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
блукати — 1) (рухатися без певної мети чи напрямку), тинятися, вештатися, сновиґати, плентати(ся), шастати, швендяти(ся) 2) (ходити / їздити по світу, часто змінюючи місце перебування), мандрувати, кочувати, волочитися, волоктися, віятися, никати, тинятися … Словник синонімів української мови
пошвендяти — яю, яєш, док., розм. Швендяти якийсь час … Український тлумачний словник
прошвендяти — яю, яєш, док., розм. Швендяти якийсь час … Український тлумачний словник
розшвендятися — яюся, яєшся, док., розм. Почати довго, багато швендяти … Український тлумачний словник
швандяти — яю, яєш, недок., діал. Швендяти … Український тлумачний словник
швендя — і, ч. і ж., розм. Той (та), хто любить швендяти … Український тлумачний словник
швендяння — я, с., розм. Дія за знач. швендяти … Український тлумачний словник
швендятися — яюся, яєшся, недок., розм., рідко. Те саме, що швендяти … Український тлумачний словник